Журнал МОЛОЧНА ПРОМИСЛОВІСТЬ

Зміст N52
Зміст №52 (2009-03)

Зміст N51
Зміст №51 (2009-02)

Зміст N50
Зміст №50 (2009-01)

Зміст N49
Зміст №49 (2008-06)

Зміст N48
Зміст №48 (2008-05)

Зміст N47
Зміст №47 (2008-04)

Зміст N46
Зміст №46 (2008-03)

Зміст N45
Зміст №45 (2008-02)

Зміст N44
Зміст №44 (2008-01)

2007:
Зміст №43 (2007-08)
Зміст №42 (2007-07)
Зміст №41 (2007-06)
Зміст №40 (2007-05)
Зміст №39 (2007-04)
Зміст №38 (2007-03)
Зміст №37 (2007-02)
Зміст №36 (2007-01)

2006:
Зміст №35 (2006-10)
Зміст №34 (2006-09)
Зміст №33 (2006-08)
Зміст №32 (2006-07)
Зміст №31 (2006-06)
Зміст №30 (2006-05)
Зміст №29 (2006-04)
Зміст №28 (2006-03)
Зміст №27 (2006-02)
Зміст №26 (2006-01)

Попередні роки:
№25 №24 №23 №22 №21 №20 №19 №18 №17 №16 №15 №14 №13 №12 №11 №10 №09 №08 №07 №06 №05 №04 №03 №02 №01

 

 НОВИНИ

Відбувся Міжнародний Форум Адама Сміта "Агробізнес в Україні"

31 березня - 1 квітня у Києві, в готелі Прем'єр Палас, відбувався Міжнародний Форум "Агробізнес в Україні". Про перспективи розвитку, проблеми і потенціал українського аграрного сектору говорили як іноземні, так і вітчизняні учасники.

Микола Присяжнюк, Голова Комітету Верховної Ради з питань аграрної політики, говорячи про структуру українського агробізнесу, виділив три основних рівні:
- Перший рівень - агробізнес у фермерських господарствах, кооперативах, агропромислових об'єднаннях та фірмах
- Другий рівень - рівень національної економіки країни
- Третій рівень - міжнародний

Він сказав: "На практиці всі ці рівні тісно пов'язані. Потенціал України в аграрному секторі потребує інтеграції у міжнародну аграрну систему. Країна спроможна забезпечити світову потребу у продуктах харчування. Вітчизняні аграрії зацікавлені у тому, щоб політика в аграрному секторі стала пріорітетом для держави. Політики, що працюють у цьому секторі, повинні акумулювати інтереси людей, які працюють на землі і годують країну".

Микола Присяжнюк відзначив, що якщо великий аграрний бізнес ще якось представлений у владі і може себе захистити, то малий та середній віддані "на прокорм бюрократам і чиновникам. Цей бізнес змушений виживати і вести просто постійну боротьбу за існування".

Говорячи про стан аграрної галузі, Микола Присяжнюк з тривогою говорив про те, що зараз цілі галузі опинилися на межі зникнення. Як приклад, навів молочне тваринництво, цукрову та рибну галузі. При цьому оцінив політику держпідтримки як нелогічну і непослідовну: "Державний бюджет на поточний рік не просто урізаний, це урізання більше нагадує харакірі". На думку пана Присяжнюка, потрібно терміново переглянути державну систему дотування. Зараз сукупний обсяг держпідтримки агросектору складає 3% вартості валової продукції сільського господарства. Для порівняння: в Європі та ж цифра становить 12%, в США 7%, у Китаї 5%.

Аграрний сектор потребує поєднання виробництва і аграрної науки. Зараз вони існують кожен сам по собі. Недостатньо використовуються можливості лізингу. Є перспектива використання цього інструменту в тваринництві, причому можна говорити не тільки про лізинг обладнання, а й про лізинг кадрів для сімейних ферм, використанння племінного матеріалу тощо.

Україна дуже зацікавлена в участі відповідальних іноземних компаній, які будуть сприяти відродженню українського села та агробізнесу.

На завершення своєї доповіді Микола Присяжнюк висловив упевненість в тому, що Україна може забезпечити продовольчу незалежність країни, і це є запорукою незалежності країни взагалі.

Із сумної світової статистики почав свою дововідь Леонід Козаченко, президент Української аграрної конфедерації. Зараз щодня 15,000 людей помирають від голоду. Щороку на Землі зникає 1% ріллі. Продовольча криза почалася ще до фінансово-економічної, і тенденції не вселяють оптимізму. В таких умовах тільки кілька країн світу можуть впливати на призупинення продовольчої кризи. Одна з них - Україна, країна, з якою у 1888 році на Фондовій біржі укладалася половина всіх контрактів на поставку зерна. Крім того, відомо, що 71% всіх європейських земель, що підходять для вирощування зерна, знаходяться саме в Україні.

За словами Леоніда Козаченка, не можна сказати, що агробізнес у нас взагалі не розвивається. Створюються великі агрохолдинги, які орендують до 1000 га землі. Вони мають на меті організацію вертикально інтегрованих компаній, які б забезпечували повний цикл виробництва - від сировини до кінцевого продукту, причому із створенням власних брендів.

Говорячи про молочну галузь, Леонід Козаченко сказав, що попри катастрофічну ситуацію у тваринництві, по експорту молочних продуктів Україна займає 5 місце в світі. При цьому продуктивність молочних корів у нас втричі менша, ніж у США, вдвічі менша, ніж в ЄС. Чому? Однією з причин Леонід Козаченко вважає дуже низький рівень застосування мінеральних добрив на гектар. Порівнюючи з Європою - у 7 разів менше. Крім того, агросектор дуже погано забезпечений технікою. У порівнянні з Італією у нас у 18 разів менше сільськогосподарської техніки (у перерахунку на одиницю площі). Та й амортизація тієї техніки, що є, складає близько 91%.

Для досягнення кращих світових показників по врожайності, продуктивності худоби і т.і., нам треба інвестувати у сільське господарство приблизно 70-80 млрд долларів. Причому 35 млрд - у рільництво, 15-20 млрд - у харчову промисловість, 20-25 млрд у тваринництво та 5 млрд у розвиток виробництва біопалива.

Леонід Козаченко успевнений, що отримавши змогу використати згадані інвестиції, Україна зможе експортувати сільськогосподарських продуктів на 40 млрд долларів, при цьому повністю задовольнивши внутрішній ринок, і увійти у трійку найбільших продуцентів сільськогосподарських та харчових продуктів.

Стосовно державних дотацій пан Козаченко навів наступні дані. У 2008 році від держави сільське господарство отримало 6.4.млрд гривень прямих дотацій. При цьому держава ж відібрала у аграріїв у вигляді зборів та податків 39 млрд гривень - це 35% вартості валової продукції України. "Це означає,- сказав Леонід Козаченко, - що у нас не держава дотує сільське господарство, а навпаки - сільське господарство є донором держави. Заборона експортувати зерно коштувала нам 15 млрд долларів. Вимога держави до виробників на протязі року виробляти 24 види продуктів з нульовою рентабельністю поставила багатьох з них на межу банкрутства. У нас дотувався не експорт, наприклад, мяса, як це робиться в інших країнах, а його імпорт. Цк тільки кілька прикладів. У Франції держава надає 40% дотацій, а у нас 35% відбирає. І в цих умовах ми все одно є конкурентними".

Що робити? На думку Леоніда Козаченка - треба інакше розпоряджатися заробленим у сільському господарстві: "Що таке втрата 32 млрд долларів - різниці між відібраними 39 млрд та 6,4 млрд наданих у вигляді дотацій?. Якби держава ці гроші не відібрала, ми зараз у цій галузі взагалі б не відчували кризи. Якби не політична нестабільність, ми б не відлякували інвесторів і через 10 років досягли б тих показників, про які я вже говорив. Треба зменшувати політичні, а також інфраструктурні ризики. Треба розвивати фінансові інструменти господарювання. У нас немає серйозних програм страхування сільського господарства, немає торгівлі ф'ючерсними контрактами. Аграрний фонд використовується у цілях боротьби з інфляцією або ж досягення якихось політичних цілей".

Незважаючи на всі наведені приклади, Леонід Козачекно був дуже оптимістичним і сказав, що роль України як продуцента буде зміцнюватися, вона буде впливати на світову продовольчу політику, політичні та інфраструктурні ризики будуть зменшуватися і держава почне дбати про розвиток сільського господарства.

Цікавою була також дововідь Жиля Мететаля, директора з питань агробізнесу ЄБРР. Проаналізувавши стан світового продуктового ринку, він відмітив, що у другій половині 2008 року ціни на продукти харчування дещо впали, але вони все одно залишаються вищими, ніж їх середні значення до значного підвищення у 2007 році.

Основними передумовами реалізації невикористаного до сих пір потенціалу аграрного сектору України Жиль Мететаль вважає послідовну політику, в тому числі і торгово-експортну, прийняття закону про використання земельних ресурсів. Важливим є забезпечення сільського господарства кваліфікованими кадрами та організація доступу до фінансів, а також розвитк інфраструктури - будівництво сучасних сховищ, покращення логістики, якості доріг і т.п., а також впровадження сучасних стандартів якості в агропромислових компаніях.

Представляючи структуру включення ЄБРР у схеми розвитку потенціалу агросектору України, пан Мететаль відмітив, що робота банку зосереджена у наступних напрямках:
- сприяння проведенню послідовної політики;
- сприяння технологічним інноваціям, а також підвищенню кваліфікації персоналу як виробничої сільськогосподарської, так і переробної харчової галузей, доступ до фінансів і інвестування у розвиток переробних підприємств та роздрібних мереж;
- сприяння розвиткові інфраструктури - будівництво доріг, складів, модернізація портів, залізничного транспорту і т.п).

На прикладі індустрії виробництва пива пан Мететаль продемонстрував успішний проект ЄБРР, який є прикладом саме вертикальної інтеграції - тобто розвитку всіх ланок виробничо-торгового ланцюга - від виробництва сировини до продажу готового продукту.

Форум Адама Сміта "Агробізнес в Україні" став ще однією подією, яка зібрала представників компаній та організацій, зацікавлених у розвитку агросектору України. Організатори створили атмосферу, що дійсно сприяла спілкуванню та діловим знайомствам.

Власкор




 


 

© Молочна Промисловість, 1999-2009