Журнал МОЛОЧНА ПРОМИСЛОВІСТЬ

Зміст N52
Зміст №52 (2009-03)

Зміст N51
Зміст №51 (2009-02)

Зміст N50
Зміст №50 (2009-01)

Зміст N49
Зміст №49 (2008-06)

Зміст N48
Зміст №48 (2008-05)

Зміст N47
Зміст №47 (2008-04)

Зміст N46
Зміст №46 (2008-03)

Зміст N45
Зміст №45 (2008-02)

Зміст N44
Зміст №44 (2008-01)

2007:
Зміст №43 (2007-08)
Зміст №42 (2007-07)
Зміст №41 (2007-06)
Зміст №40 (2007-05)
Зміст №39 (2007-04)
Зміст №38 (2007-03)
Зміст №37 (2007-02)
Зміст №36 (2007-01)

2006:
Зміст №35 (2006-10)
Зміст №34 (2006-09)
Зміст №33 (2006-08)
Зміст №32 (2006-07)
Зміст №31 (2006-06)
Зміст №30 (2006-05)
Зміст №29 (2006-04)
Зміст №28 (2006-03)
Зміст №27 (2006-02)
Зміст №26 (2006-01)

Попередні роки:
№25 №24 №23 №22 №21 №20 №19 №18 №17 №16 №15 №14 №13 №12 №11 №10 №09 №08 №07 №06 №05 №04 №03 №02 №01

 

 НОВИНИ

В Україні створено Клуб здорових традицій "Вищий молочний стандарт"

В Україні створено Клуб здорових традицій "Вищий молочний стандарт", перше засідання якого відбулося 8 листопада у Києві. Клуб здорових традицій "Вищий молочний стандарт", створений під егідою Спілки молочних підприємств України, об'єднав авторитетних експертів у галузі молочної промисловості, фахівців у сфері охорони здоров'я та гігієни харчування, представників ЗМІ тощо. Однією з основних задач Клубу є формування здорових традицій, зокрема, регулярного споживання якісного молока. Учасники першого прес-сніданку "Якісне молоко: міфи та реальність" обговорили стан та перспективи молочної галузі в Україні, а також спростували ряд споживацьких міфів про молоко. Експерти дійшли згоди, що в Україні відсутня достовірна інформація про критерії якості питного молока. Тому на сьогодні актуальною є задача інформування споживачів про стандарти якості молока, його унікальні особливості та властивості. А у перспективі - потрібно об'єднання зусиль компаній-виробників для введення єдиного маркування якісного молока, виготовленого з молочної сировини вищого та першого ґатунків за сучасними технологіями.

У першому засіданні Клубу взяли участь:

* Лідія КАРПЕНКО, президент Спілки молочних підприємств України;

* Надія КОВАЛЕНКО, керівник консультативно-контрольної лабораторії Інституту мікробіології та вірусології ім. Д.К.Заболотного, професор, доктор біологічних наук, член-кореспондент НАН України;

* Валентина МІСНИК, провідний науковий співробітник Інституту педіатрії, акушерства та гінекології АМН України, головний консультант дитячої мережі ГУОЗ та МЗ м. Києва;

* Урош КЕПІЦ, генеральний директор компанії "Тетра Пак Україна";

* Марія ГУЛИЧ, завідуюча лабораторією гігієни харчування Інституту гігієни та медичної екології ім. А. М. Марзєєва АМН України, д. м. н., професор;

* Станіслав ЛЕБЄДЄВ, виконавчий директор компанії "Люстдорф".

За словами Лідії КАРПЕНКО, молочна промисловість є стратегічною для країни. У 2006 році її питома вага у загальних обсягах харчової та переробної промисловості склала 14,6% (для порівняння: питома вага м'ясної - 12,8%, а кондитерскої - лише 6%). І це притому, що в Україні сукупні потужності з переробки молока перевищують 18 млн. тонн на рік, проте в останні роки переробляється не більше 6-7 млн. Серед основних чинників, що стримують розвиток молочного виробництва, експерти відзначають скорочення поголів'я корів, дефіцит коштів для впровадження передових технологій годування, утримання та відновлення стада та ін. У свою чергу, ці фактори негативно впливають на якість молочної сировини, що поступає на переробку. У результаті, в країні спостерігається дефіцит молочної сировини вищого ґатунку - його частка не перевищує 24%.

Також Лідія КАРПЕНКО відзначила, що для більшості споживачів в Україні факт існування молочної сировини різних ґатунків, а надто критерїв ґатунковості, є "terra incognita", звідси - помилкова думка, що "все молоко однакове". Як повідомила експерт, класифікація ґатунку залежить від мікробіологічних, органолептичних та фізико-хімічних показників (консистенція, смак та запах, колір, кислотність, група чистоти, ін.). У молочній сировині вищого ґатунку загальна кількість бактерій не може перевищувати 300 тис. на см? (у сировині першого ґатунку - не більше 500 тис., другого - 3 млн. бактерій на см?). Також молоко вищого ґатунку відрізняється високим вмістом білку та термостійкістю, що у процесі термічної обробки забезпечує збереження в молоці вихідного рівня білку, який містить корисний кальцій.

За словами Уроша КЕПІЦА, саме питне молоко є найбільш затребуваним молочним продуктом серед міського населення України і культура вживання молока зростає: "Якщо раніше купити молоко "з рук" на стихійному ринку вважалося досить нормальним, то в останні декілька років українці переважно купують молоко у супермаркетах і магазинах. Наприклад, 2004 року обсяг купівлі молока у супермаркетах склав лише 13% і 29% - у магазинах, а 2007 року ці показники досягли рівня 34% кожний. Тобто 68% усіх покупок упакованого молока українці здійснюють у організованій торгівлі!". Урош КЕПІЦ також відзначив, що завдяки зміні стиля життя, що стає динамічнішим, українці починають дедалі частіше віддавати перевагу зручним і функціональним продуктам: "Все більше людей у містах віддають перевагу купівлі молока в асептичній картонній упаковці, яке зручно перевозити і зберігати, яке гарантовано залишиться свіжим, навіть якщо влітку доведеться простояти деякий час у заторі".

Станіслав ЛЕБЄДЄВ розповів присутнім про вплив технології обробки та упаковки молока на якість кінцевого продукту. "Дивно, що більшість споживачів хвилює сам факт термообробки молока. Насправді усе молоко, яке є на прилавках, проходить термічну обробку! Ми, наприклад, використовуємо миттєву високотемпературну обробку, оскільки вона є найбільш сучасною і дозволяє зберігати корисні речовини, зокрема білок та кальцій, при цьому знищує всі шкідливі бактерії та їхні спори. За цією технологією після термообробки впродовж кількох секунд молоко миттєво охолоджується та розливається до асептичної картонної упаковки. І все це - у герметичному замкненому циклі, який не передбачає контакту людини з продуктом. Асептична картонна упаковка, у свою чергу, захищає молоко від шкідливої дії світла та атмосферного кисню у процесі транспортування та зберігання. Таке молоко готове до вживання і не потребує кип'ятіння, яке, як відомо, суттєво знижує харчову цінність продукту", - розповів Станіслав.

Підтримала представника виробників Валентина МІСНИК. На думку експерта, головний недолік додаткового кип'ятіння у тому, що воно руйнує більшість корисних компонентів та вітамінів молока, зокрема вітамін С. "Кип'ятіння вимагає додаткового збагачення молока вітамінами та мікроелементами, а цього, звичайно, в домашніх умовах ніхто не зробить", - сказала вона.

Усі експерти відзначили, що в Україні у споживачів молока існує цілий ряд міфів. Найбільш розповсюджені серед них - що готове до вживання молоко обов'язково має містити бактерії, а скисле у домашніх умовах молоко є корисним продуктом.

Коментуючи ці забобони, Надія КОВАЛЕНКО відмітила, що щойно надоєне парне молоко не містить бактерій. Вже за 1-1,5 години воно втрачає значну частину своїх бактерицидних властивостей, що пригнічують патогенну мікрофлору, і, за порушення елементарної санітарії, стає небезпечним для здоров'я. Експерт застерегла від вживання скислого в домашніх умовах молока. Цей продукт утворюється у результаті дії різноманітних, у тому числі патогенних бактерій, зокрема, кишкової палички. І найбільшою оманою є думка, що домашній "кисляк" є корисним, як, наприклад, кефір.

Підбиваючи підсумки прес-сніданку Лідія КАРПЕНКО відзначила, що у найближчому майбутньому виробники об'єднають зусилля для формування системи споживчих переваг у вживанні якісного молока. Для вирішення цієї задачі експерти планують на наступних зустрічах Клубу інформувати споживачів за допомогою ЗМІ про різні аспекти користі та якості молока.

На її думку, також необхідно створити знак якості, який допоможе споживачу обрати молоко на полицях магазинів і бути впевненим, що він придбає якісний і безпечний продукт.

ДОВІДКА. Клуб здорових традицій "Вищий молочний стандарт" - добровільне об'єднання, створене під егідою Спілки молочних підприємств України для впровадження традицій здорового образу життя і культури споживання якісного молока. Членами Клубу є провідні експерти у галузі молочної промисловості, у сфері охорони здоров'я і гігієни харчування, представники ЗМІ тощо. Головним завданням Клубу є підвищення рівня поінформованості населення про стандарти і вимоги до молока, спростування небезпечних для здоров'я міфів про молоко, пов'язаних з відсутністю реальної інформації у споживачів. Регулярні засідання Клубу проходять 1 раз на 2 місяці у формі тематичних прес-сніданків. Представники ЗМІ - учасники Клубу - отримають доступ до найбільш свіжої інформації від провідних експертів галузі, корисні поради з уживання молока, оригінальні рецепти молочних страв та напоїв. У планах Клубу - організація прес-турів на виробництва, знайомства з провідними фермерськими господарствами країни, проведення тематичних майстер-класів.

За додатковою інформацією звертайтеся до Вікторії Хоменко, координатора Клубу "Вищий молочний стандарт"
тел. моб +38 097 388-8438, роб. +38 044 492-8904
e-mail: Khomenko@clever-group.com.ua


 


 

© Молочна Промисловість, 1999-2009